Михайлівська спеціальна школа-інтернат почала існувати як дитячий будинок для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з червня 1946 року на підставі наказу Ізмаїльського обласного відділу освіти від 11 червня 1946 року №114.
Михайлівський дитячий будинок зайняв компактно розміщені, в межах одного кварталу, житлові приміщення мешканців села Михайлівка Ніриуци Захарія та Григорія, Кваші Кирила, Сулімовського Михайла, Сушкевич Сергія, Бузиновського, Сердюк Сави, які залишили своє житло і виїхали за кордон.
Першим директором дитячого будинку був відставний офіцер Бобр Іван Михайлович, потім працювали директорами: Амітін, Кузьнер Антон Павлович, Мазурова Марія Яківна. В дитячому будинку жили та виховувались 120 вихованців. Самі обладнали їдальню, майстерні, гаражі, клуб, лазню та складські приміщення. Місцевий колгосп виділив для дитячого будинку 50 га землі, на якій вирощували соняшник, пшеницю, сад, виноград та огородину. Мав дитячий будинок і підсобне господарство, де утримувались чотири корови, пара коней, свині та вівці.
Пізніше придбали вантажну машину.
Біля дитячого будинку було розплановано та закладено парк, за яким доглядали вихованці. Вирощували квіти та дерева південного оріолу.
Вихованці дитячого будинку займались в майстернях: дівчата – в швейній, хлопчики – в столярній. Існували гуртки різних напрямків, особливою гордістю був гурток духових інструментів, керівником якого був колишній військовий диригент Лівандовський Винедикт Степанович. Навчались діти в Михайлівській семирічній школі, пізніше, як була відкрита середня школа в с.Зоря хто мав бажання, то вчився у Зорянській СШ.
З 1 вересня 1962 року на підставі наказу Одеського відділу освіти від 22 травня 1962 року №198 дитячий будинок був реорганізований в допоміжну школу-інтернат з контингентом учнів на 140 учнівських місць. Директором школи став Сніжинський Петро Трохимович. Згодом його замінив Кичук Павло Миколайович.
Значних покращень умов навчання та утримання вихованців закладу почалися з призначенням на посаду директора Медведкова Олександра Павловича в 1967 році. Були побудовані нові приміщення школи, їдальні, обладнані житлові кімнати, медичний пункт, бухгалтерія.
Кожен наступний директор вніс свій вклад щодо зміцнення та покращення умов проживання вихованців школи-інтернату.
З 1983 року директором школи-інтернату став Спориш Віктор Андрійович. Школа розрахована на 160 учнівських місць. В ній навчаються діти з розумовими відхиленнями. Підпорядковується заклад Управлінню освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. З 2010 року школа-інтернат є комунальною власністю Одеської обласної ради.
